Друзі, щаслива історія - це запорука хорошого дня, тож ось вам нова тепла розповідь. Насолоджуйтесь! Пам‘ятаєте метиса лабрадора Тонні? Восени його прихистила Марта Талан. Ось, що вона розповіла про те, як зараз живе чотирилапий: «Тонні, якого тепер звати Квант, з’явився в нашому житті спонтанно. Побачивши в Фейсбуці пост про нього, я одразу відреагувала на публікацію. Протягом трьох тижнів ми, великою родиною, щодня ходили гуляти з песиком. Взагалі, я сподівалася, що діти самі відвідуватимуть Тонні, а я в цей час працюватиму, проте оскільки дітям ще не було 14 років, з собакою вони самі гуляти не могли. Наше авто було в ремонті і ми усі разом автобусом їздили в ЛКП «Лев». Ми привезли Кванта додому в вересні. Шлях двох дітей до школи пролягає парком, саме там ми гуляємо зранку. На моє здивування, коли ми вперше гуляли з Квантом, він не біг в різні сторони, а йшов біля дитячого візка. Ми не знали як наш домашній улюбленець поводитиме себе в авто, втім виявилося, що Квант чудовий мандрівник! Ба більше, в перші дні його життя в нашій родині ми взяли Кванта на щорічний сплав по Дністру і чотирилапий з легкістю проплив цілий день в каное. Окрім цього, Квант буває учасником дитячих пластових виїздів і навіть гостювання на Різдво в діда з бабою не пройшли без Кванта. Здається, що Квант випромінює вдячність нашій родині. У нього завжди добрий настрій, він переповнений беззаперечною любов’ю, тож Квант – це найкраща терапія у миті зневіри: він притулиться до тебе, а очі скажуть «дякую», «я з тобою», «я тебе так люблю».
Попри свою веселу вдачу, нещодавно у Кванта почали проявлятися охоронницькі здібності. Він ніколи не дозволить незнайомцю зайти до хати. Щодня ми вчимося жити разом. Квант дуже швидко зрозумів, що батька сім’ї потрібно слухатись і ніяк інакше. Теодор - найстарший з дітей вчиться тренувати і виховувати собаку, а Андрій намагається вигулювати песика в обідній час, чим неймовірно допомагає. Нещодавно Нестор дозволив Квантові спати біля нього на ліжку, водночас коли Назар кожен день дає Квантові якусь зі своїх іграшок. Я радію, що Квант з нами. Наша прогулянка нічним парком, його блискавичне виконання команди «до мене», обійми – безцінні».
А ми радіємо, що Квант знайшов люблячу сім‘ю і дякуємо Марті та її родині за добре серце, яке вона відкрила для песика.
